Школа - як подолати труднощі навчання ?
48 фраз , які потрібно говорити дітям
Варто прочитати
Якщо вашу дитину кривдять в школі
Родина , школа та інтелектуальний розвиток наших дітей
Батьківські збори
Сім помилок батьків у спілкуванні з дитиною
Як не нашкодити дитині
Критикувати чи вихваляти ?
Виховуємо впевнену у собі особистість
Анкета № 1
"Зміст і методика виховання школярів у сім'ї"
1. Яким чином ви виховуєте у дітей повагу до старших?2. Як організовуєте статеве виховання дітей в сім'ї?
3. Чи розповідаєте ви своїм дітям про охорону природи?
4. Чи виховуєте ви у своїх дітей культуру мови і мовлення?
5. Як ви виховуєте у дітей самокритичне і вимогливе ставлення до себе?
6. Яким чином формуєте у дітей єдність переконань і поведінки?
7. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: емоціями чи розумом?
Анкета № 2
"Батьки як вихователі"
1. Як ви розумієте вислів "батьківський обов'язок"?
2. Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається лише хтось один із батьків?
3. Скільки часу протягом тижня ви проводите разом з дитиною?
4. Які традиції вашої сім'ї?
5. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми?
6. Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові?
7. Чи часто ви спілкуєтеся зі своїми дітьми?
8. Чи зважаєте ви на смаки та уподобання своїх дітей?
9. Як змінюєте ви стиль стосунків із дітьми в міру їх підростання?
10. Чи користуєтесь ви у дітей авторитетом?
11. Як ви утверджуєте свій авторитет?
Анкета №3
"Чи знаєте ви своїх дітей?"
1. Чим особливо цікавиться ваша дитина?
2. Який улюблений предмет вашої дитини?
3. Хто є улюбленим вчителем вашої дитини?
4. Яку останню книгу прочитала ваша дитина?
5. В які ігри любить грати ваша дитина?
6. Де виконує домашні завдання ваша дитина?
7. З ким із учнів з класу дружить ваша дитина?
8. Що знаєте ви про сім'ю її друзів?
9. Де, коли і як проводить свій час разом із друзями ваша дитина після занять у школі?
10. Які клуби, гуртки, секції хотіла б відвідувати ваша дитина?
11. Які телепередачі любить ваша дитина?
12. Як ви можете допомогти своїй дитині у навчанні?
Анкета №4
"Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?"
1. Як ви організовуєте процес виконання домашнього завдання своїми дітьми?
2. Чи є у вас у квартирі куток для учня?
3. Як ви контролюєте виконання домашнього завдання своїми дітьми?
4. Чи звертаються до вас діти за допомогою при виконанні домашніх завдань? У чому виявляється ця допомога?
5. Чи є у вашій домашній бібліотеці улюблені книжки ваших дітей?
6. Які журнали, газети ви виписуєте чи купуєте для своєї дитини?
7. З якими труднощами в організації праці учнів ви зустрічаєтесь? Як їх долаєте?
8. Чи аналізуєте ви разом із дитиною причини виникнення у неї труднощів у її навчанні? Чи допомагаєте їх долати?
9. Як використовуєте методи заохочення і покарання для стимулювання навчання дітей?
Анкета №5
"Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?"
1. Чим цікавиться ваша дитина?
2. В якому віці вона навчилась читати і писати?
3. Якому заняттю надає перевагу?
4. Як часто дитина ставить вам запитання?
5. На які теми любить фантазувати ваша дитина?
6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось проблем?
7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні завдань та вирішенні проблем?
8. Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного виду діяльності? У чому вони проявляються?
9. Коли саме було виявлено ці здібності?
Тест
«Які ви батьки?»
Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми.1. Скільки разів тобі повторювати?
2. Порадь, будь-ласка, як мені вчинити в даній ситуації?
3. Не знаю, що я без тебе робила?
4. І в кого ти такий (а) удався (лась)?
5. Які в тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий (а)?
7. Ти моя опора і помічник (ця).
8. Ну що в тебе за друзі?
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який (а) ти в мене розумний (а)?
11. А як ти вважаєш сину (донько)?
12. У всіх діти як діти, а ти!
13. Який (а) ти в мене кмітливий (а).
Ключ до тесту
«Які ви батьки?»
7 – 8 балів – ви живите з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення особистості.
9 – 10 балів – ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10 – 12 балів – вам необхідно бути уважним у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас.
13 балів – ви самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.
Поради батькам, діти яких ідуть в перший клас
Початок навчання дитини у 1-му класі - це дуже відповідальний і досить складний період у житті дитини.
Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.
Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра - стане учнем з певними обов'язками. Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню, школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.
У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається?
Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника. Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.
Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.
Що потрібно майбутньому першокласнику:1. Шкільна форма.
2. Спортивна форма.
3. Спортивне взуття.
4. Змінне взуття.Альбом і фарби (гуаш або медові).
5. Пензлики для малювання (2шт).
6. Кольорові олівці та фломастери.
7. Кольоровий папір, кольоровий картон.
8. Ножиці із закругленими кінчиками.
9. Клей ПВА.
10. Пластилін, дощечка із стеками.
11. Папка для праці (за бажанням).
12. Конструктор будь-який.
13. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).
14. Обгортки для підручників та зошитів.
15. Папка для зошитів.
16. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка).
Радимо також ознайомитись з вимогами до шкільного ранця
Рекомендації
щодо створення мовленнєвого розвивального середовища
З метою забезпечення ефективності навчання дошкільників рідної мови рекомендуємо спрямувати зусилля на створення мовленнєвого розвивального середовища.
А саме:
Природне середовище
Рослини найближчого оточення, характерні для даної місцевості, культурні, городні рослини, кімнатні рослини тощо.
Дорослі мають знати і вживати українські назви живих мешканців та неживих об'єктів, явищ природи.
Предметне середовище
Включає в себе:
•Предмети та іграшки, що забезпечуватимуть предметно-практичну та ігрову діяльність дітей.
•Набори предметних, сюжетних картин, добірки ілюстрацій до народознавчого матеріалу.
•Добірки художніх та фольклорних творів, ілюстрацій до них.
•Добірки українських художників, картини місцевих художників.
•Дидактичні ігри та завдання комунікативної, мовленнєвої, лінгвістичної спрямованості на розвиток творчого мовлення.
•Телепрограми, мультиплікаційні фільми.
•Настільно-друковані, інтелектуальні ігри тощо.
Соціальне середовище
Включає в себе:
•Вихователя, який вільно володіє розмовним мовленням, художнім мовленням, доцільно використовує український фольклор в життєдіяльності.
•Помічника вихователя, який в змозі підтримати розмову українською мовою.
•Батьків, які розуміють необхідність оволодіння дитиною українським мовленням, підтримують намагання дитини говорити, допомагають їй.
•Створення сприятливої, заохочувальної атмосфери для використання української мови.
•Партнерську позицію дорослого - носія інформації та авторитетної для дитини особи.
•Забезпечення мовленнєвого супроводу з боку всіх дорослих, що так чи інакше спілкуються з дитиною
•Поєднання зусиль садка і сім'ї.
Власне середовище вихованця
Сприятиме формуванню навичок та вмінь з українського мовлення, якщо педагог зуміє вмотивувати та виховати в дитині бажання, а потім і потребу вивчати і розмовляти українською мовою.
Організовуючи розвивальне середовище звертайте увагу на його доцільність, достатність, органічність, сучасність та естетичність.
Як виправити зухвалу поведінку дитини
Усім батькам час від часу доводиться справлятися з неслухняністю дитини. Нам це навряд чи подобається, проте це трапляється. Іноді ми й гадки не маємо, що потрібно робити й шукаємо фахівця, щоб отримати допомогу. Ми боїмося зробити неправильно та знизити самооцінкудитини і продовжуємо шукати способи впоратися з її зухвалою поведінкою. Але не будемо впадати у відчай, надія є! Усе, що нам треба робити, це своєчасно розбиратися із проявами неналежної поведінки, тобто відразу, як тільки вона виникає, і дотримуватися стратегії дисципліни. У цій статті пропонуються корисні поради, які допоможуть вам у цій відповідальній справі. Отже.
1. Намагайтеся зрозуміти вашу непокірну дитину
Якщо ви батьки дитини, яка поводиться зухвало, важливо, щоб ви постарались її зрозуміти. Що б не було, перш за все треба демонструвати їй свою безумовну любов. Якщо дитина або підліток поводиться зухвало, це означає, що вона або він уважає себе рівнею вам і не бачить у вас наставника, старшого, головного. Дитині необхідно, щоб дорослі розуміли її почуття, в іншому випадку вона відчуває розчарування, образу та проявляє гнів. Усі діти переживають подібні емоції в той чи інший момент, але діти із зухвалою поведінкою не можуть упоратися з тим фактом, що їх не розуміють.
2. Вилучайте дитину із ситуації
Якщо ваша дитина починає поводитися зухвало, відразу ж вилучіть її із ситуації! Скажіть, що пора йти додому, і негайно уходьте. Не дозволяйте, щоб вона просила вас залишитись або торгувалася з вами.
3. Стримуйте власні реакції, підкріплюйте слова справами
Якщо ви помічаєте, що дитина поводиться зухвало, у першу чергу зробіть крок назад. Вдихніть глибше. Ніколи не втрачайте самовладання у присутності дитини. Скажіть їй спокійним голосом, що її поведінка є неприйнятною і що ви порозмовляєте з нею пізніше. Дайте дитині деякий час на обдумування того, що вона зробила та можливих наслідків своїх учинків. За цей час заспокойтесь, опануйте себе та продемонструйте їй правильну реакцію.
4. У першу чергу контролюйте себе
Крики батьків примушують дитину поводитися ще гірше. Крики можуть дуже швидко вивести ситуацію з-під контролю. Коли ваша дитина чує, як ви кричите, вона відчуває, що ви втратили контроль над собою. Вона робить висновок, що емоційні сплески цілком припустимі. Зробіть глибокий вдих і заспокойтесь. Потім почніть розмовляти з дитиною переконливим і спокійним голосом. Це дуже важливий крок, який допомагає вирішувати проблеми проявів зухвалої поведінки й пом'якшувати протиборство.
5. Зберігайте контроль над ситуацією
Суперечка з дитиною дає їй можливість контролювати те, що відбувається, отже, дозволяє їй поводитися ще більш зухвало й агресивно. Якщо між вами виникло протиборство, скажіть дитині так: «Ти вже знаєш наслідки своїх учинків!». Після цього підіть. Якщо ви йдете в той момент, коли останнє слово залишилося за вами, то, як і раніше, контролюєте ситуацію.
6. Покладайте на дитину відповідальність
Перед тим як починати коригувати будь-якого роду прояви зухвалої поведінки, проведіть сімейні збори, зробіть це тоді, коли ви всі спокійні та врівноважені. Установіть для неслухняної дитини домашні правила й поясніть їй, які на неї покладено обов'язки по господарству, як і коли вона повинна робити домашню роботу, коли лягати спати, приходити додому із прогулянки, як треба ставитись до людей, які її оточують. Складіть список проявів неприйнятної поведінки, в який можна включити грубість, фізичну агресію у гніві, відмову виконувати свої обов'язки та зневажливу поведінку. Покладіть на дитину відповідальність та опишіть наслідки за порушення домашніх правил.
7. Описуйте наслідки, що відповідають віку дитини
Є дві категорії наслідків, які застосовуються в якості методів дисципліни. Одна з них – це вилучення, наприклад, вилучення дитини зі своєї кімнати, тайм-аут (одна хвилина на кожний рік віку) або «вилучення» улюблених іграшок.
Друга категорія – це примус, наприклад, примус оплатити штраф за погану поведінку та внесення цієї суми у скарбничку, додавання господарських обов'язків, похід разом з вами в магазин замість ігор на вулиці із друзями тощо.
Вилучення, як правило, працює краще для дітей молодшого віку, а примус зазвичай допомагає при вихованні дітей старшого віку й підлітків.
8. Не поступайтесь, не торгуйтесь, не робіть другу спробу
Ви повинні непохитно стояти на своєму, дотримуватися стратегії дисципліни в той момент, коли коригуєте зухвалу поведінку дитини. Якщо ви послідовні, дитина буде знати, що ваші слова не розходяться з ділом. Якщо ви поступаєтесь або піддаєтесь, вона не сприйматиме вас всерйоз. Якщо дитина каже комусь погані слова, ви повинні відразу припинити прояв подібної поведінки. Скажіть дитині так: «Не можна казати такі слова іншим людям. Вирушай у свою кімнату». Будьте послідовними. Торгуючись і даючи дитині другий шанс, ви дозволяєте їй поводитися зухвало.
9. Дітям необхідне позитивне підкріплення
Батькам надзвичайно важливо підкріплювати позитивну поведінку дитини. Підкріплюйте будь-який позитив, будь-який хороший учинок дитини. Багато й часто хваліть її, коли вона поводиться добре, нагороджуйте її за співпрацю. Це підсилює почуття відповідальності дитини за свої дії.
10. Постійно спілкуйтеся з дитиною
Коли між вами й дитиною налагоджуються добрі стосунки, більше спілкуйтеся з нею й розповідайте про свої очікування. Поясніть дитині, що ви як батьки робите все можливе, щоб навчити її корисних життєвих навичок, щоб вона виросла відповідальною людиною. Скажіть, що ви не намагаєтеся завдати їй неприємності, але хочете, щоб вона була сильною й задоволеною життям.
11. Нехай дитина бере участь, робить свій внесок
Коли ви обговорюєте з дитиною ваші очікування від неї, обов'язково дозволяйте їй висловлюватись. Давайте їй можливість вибору того, чим вона хоче займатися. Це дає деяке почуття контролю й допомагає знизити градус опору. Спитайте в дитини, в який час вона хоче виконувати свої домашні обов'язки або які обов'язки вона б хотіла виконувати.
12. Знайте, коли варто піти на компроміс
Важливо не торгуватись, а вчити непокірну дитину досягати компромісу. Ви трохи поступаєтесь, вона трохи поступається – і всі щасливі. Наприклад, якщо ви рано відправляєте дитину спати за погану поведінку, а вона просить тримати світло ввімкненим, щоб мати можливість почитати, не відмовляйте. Ви вилучили її з деструктивною ситуації й описали необхідні наслідки, цього достатньо.
13. Докладіть усіх зусиль, щоб ваша сім'я стала командою однодумців
Роз'ясніть усім членам сім'ї дисциплінарні правила й переконайте всіх дотримуватися їх. Ви й ваш чоловік/дружина повинні домовитися про те, яку поведінку вважати прийнятною, а яку неприпустимою. Якщо старші діти-підлітки наглядають за маленькими дітьми, вони повинні дотримуватися ваших принципів і бути послідовними при імплементації стратегій дисциплінування. Молодша дитина має знати, що під час вашої відсутності головним у домі є її старший брат або сестра, при цьому старші очікують від неї такої ж поведінки, що й ви.
Виключіть варіант опозиційно-зухвалого розладу
Якщо ви зовсім не можете контролювати зухвалу поведінку дитини, то повинні переконатися, що вона не страждає на так званий ОЗР – опозиційно-зухвалий розлад. Коли дитина протягом шести місяців постійно проявляє зневагу, поводиться зухвало, її важко контролювати, є велика ймовірність, що в неї ОЗР. Симптоми такого розладу включають непомірні істерики, постійні звинувачення інших у власних помилках, відмову дотримуватися правил, ворожість і мстивість. Якщо в дитини є ОЗР, їй будуть потрібні психотерапія та/або медикаментозне лікування. Крім того, ви зробите правильно, якщо будете послідовними в дисципліні, вихованні та будете виконувати рекомендації лікаря.
Як навчити дитину читати?
Увесь дошкільний час дитині, для правильного і повноцінного розвитку, потрібно грати. Гра має дуже важливе значення для розвитку розумових здібностей і соціальної адаптації дитини.
Гра – це добре, але ж потрібно і вчити! – можете заперечити Ви. Безумовно, потрібно, тільки не вчити, а розвивати. Це не зовсім одне і те ж. І усе це робиться в процесі гри.
Як же навчити дитину читати? Про це далі.
Що потрібно знати перш, ніж вчити дитину читати? Найголовніше, запам’ятаєте, що дитині ми називаємо не букву, а звук! Для нас абсолютно очевидно, що звук – це те, що ми вимовляємо і чуємо, а буква – те, що пишемо і бачимо. Але у малюків абстрактне мислення ще не розвинене, вони мислять конкретними образами. Тому ми говоримо «буква М», а не «буква ЕМ», «буква Р», а не «буква ЕР». Нехай нам це не зовсім звично, але для дитини – це єдино правильний варіант назви букв. Зовсім неважливо, будете Ви говорити « буква» або « звук». Головне, вимовляти не назву букви, а звук! Нехай усі назви букв залишаться для школи.
Щоб навчити читати, зовсім не треба знати усі букви відразу. Букви запам’ятовуються в процесі навчання.
Існує багато різних методик навчання читанню, усі вони мають свої плюси і мінуси. Зараз я не розглядатиму ці методики, вони нам поки що не потрібні. Пропоную Вам спосіб навчання читанню, досить простий і легкий, щоб займатися з дитиною в дома і отримувати добрий результат.
Легкий спосіб навчання читанню.
1.Вивчіть тільки голосні.
Намалюйте їх на кружечках діаметром 10 см і напишіть червоним кольором. Чому саме так? Тому, що в звуковій схемі голосний звук позначається кружечком або точкою червоного кольору. І нехай ці «намистинки» співають кожна свою пісеньку.
Можна розклеїти їх по будинку в різних місцях і періодично просити дитину заспівати цю пісеньку, показуючи на якусь букву. Помилився малюк, поправте, скажіть, що це пісенька тієї «намистинки». Через деякий час поміняйте букви місцями, і міняйте їх так до тих пір, поки малюк не запам’ятає усі букви правильно. Голосних всього 10, так що вивчити їх не складно.
Коли дитина вже запам’ятала «намистинки», пограйте з ним в «хованки». Покажіть текст з досить великим шрифтом і запитайте, яка « намистинка» сховалася в цьому слові або назви цю « намистинку». Так дитина краще запам’ятає графічне накреслення букв, навчиться визначати букву, написану різним шрифтом, кольором. Робити це можна по дорозі, покажіть назви магазинів, вулиць, рекламні щити і оголошення. Так, мимохідь, малюк швидко вивчить усі голосні.
2. Навчіть читати склади і маленькі слова.
Голосні вже дитина знає. Настає період навчання читанню. Можна вчити читати букви по Букварю або Азбуці, але це не кращий варіант. Зазвичай, при такому навчанні дітям потім важко читати склади, і навіть цілі слова вони читають побуквенно.
Набагато краще відразу вчити читати маленькі склади або слова. Це як кому зручніше. А ще краще поєднувати обидва ці способи, що я і пропоную робити.
Отже, сьогодні знайомимо з буквою М. Ми не говоритимемо, що це приголосний і він буває твердим і м’яким. Це зовсім не треба знати, щоб навчитися читати. Ми обов’язково скажемо, що це мамина буква, тому що слово « Мама» розпочинається з цієї букви. Добре пограти з буквою і придумати, на що схожа буква « М». Приймайте будь-які варіанти відповіді, тому, що кожен бачить по-своєму. Хтось побачив дзьоб птаха, хтось — гойдалки, половину бантика, зламаний стіл. Головне, створити образ в голові дитини і тоді буква запам’ятається краще.
Приставляємо цю букву до « намистинок» з голосними і читаємо. Спочатку дорослий читає сам, а потім попросити прочитати разом, потім разом пошепки, голосно, тихо, повторити, як луну. Можна написати склади у вигляді таблички. А потім дати дитині завдання, покажи те, що я вимовлю, назви те, що покажу. Але грати в такі ігри потрібно недовго, 5 – 10 хвилин, а потім перемкнутися на щось інше.
Коли дитина освоїть 2-3 приголосні, то можна складати вже цілі слова з 3-4 букв. Наприклад, МА+К, СО+К. Коли Ви почнете читати слова, дитина сама додумуватиме продовження, щоб вийшло знайоме слово. Вам залишиться тільки підставити потрібні букви, щоб показати, як це слово виглядатиме. Для цієї мети дуже добре підійде магнітна азбука.
3.Читання слів
Візьміть групу добре знайомих і приємних для дитини слів (3-6 букв), напишіть їх на різних листочках одного кольору і розклейте по будинку, заздалегідь показавши їх дитині. Покажіть, прочитайте і наклейте. Дуже добре, якщо на листочку буде зображення предмета. Прочитайте ці слова разом з дитиною кілька разів в день. Потім видаліть картинки і попросіть знайти потрібне слово або прочитати, що тут написано. Міняйте розташування картинок у будинку, читайте самі неправильно, щоб дитина Вас поправила. Коли велика частина слів запам’ятається, беріть нову групу слів і іноді повторюйте ці слова.
Такий спосіб навчання допоможе вам швидко навчити дитину читати цілі склади і слова без напруги.10-15 хвилин і Вам не важко виділити, і малюк не втомиться. А головне, якщо усе це буде в якості гри, то дитина сама проситиме пограти з ним ще і ще.
Р.S. І не турбуйтеся Ви про звуковий аналіз слова і не зовсім вірні формулювання. Прийде час, буде необхідність, дитина освоїть його так само швидко і легко, але це буде вже в школі.
Немає коментарів:
Дописати коментар